ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК НАДАННЯ ЩОРІЧНОЇ ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ ЗА НЕНОРМОВАНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ.24/07/20

ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК НАДАННЯ ЩОРІЧНОЇ  ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ ЗА НЕНОРМОВАНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ.

        Згідно з пунктом другим частини першої статті 8 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

    Міністерством праці та соціальної політики України розроблено і наказом від 10.10.1997 № 7 (зі змінами від 05.02.1998 № 18) затверджено Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (далі — Рекомендації).

     Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості унормувати час їх трудового процесу (див. п. 1 Рекомендацій )

    У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

     Така відпустка надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу.

      Слід звернути увагу на те, що питання щодо додаткової відпустки за ненормований робочий день законодавець передав на розсуд роботодавця і трудового колективу. Саме вони спільно в колективному договорі повинні визначити перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день та тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за кожною професією (посадою) залежно від часу зайнятості працівника в таких умовах.

       Згідно з пунктом 2 Рекомендацій ненормований робочий день не рекомендується застосовувати для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

       На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв’язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу (пункт 4 Рекомендацій).

    У пункті 5 Рекомендацій зазначено, що ненормований робочий день на підприємствах, незалежно від форми власності, може застосовуватися для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:

      осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;

      осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);

     осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

     Список професій і посад працівників з ненормованим робочим днем з зазначенням конкретної тривалості відпустки у межах її семиденної тривалості, тобто від 1 до 7 днів включно, затверджується як додаток до колективного договору. Наявність в колективному договорі посади працівника з ненормованим робочим днем є достатньою правовою підставою для надання йому додаткової відпустки за особливий характер праці.

     Слід зауважити,що Рекомендації Мінсоцполітики не зареєстровані  в Міністерстві юстиції України в установленому порядку, а тому не є нормативно-правовими актами, вони носять рекомендаційно – інформаційний характер.

         Для отримання правової допомоги можна звернутись до Миколаївського бюро правової допомоги, за телефоном:+38 (04857) 2-20-00 ,за адресою:  смт. Миколаївка, вул. Незалежності, 71а, каб. 7.

Календар новин

<< < Вересень 2020 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30