Набуття права власності за набувальною давністю

                  Набуття права власності за набувальною давністю.

   

               Трапляються випадки, коли особа тривалий час володіє  майном, не будучи його власником. Усунути всі сумніви у належному їй праві  на нерухоме майно можна, звернувшись до суду з вимогами про визнання права власності на майно за набувальною давністю.

           Набувати права власності на чуже майно за правилом набувальної давності стало можливим  з набранням чинності новим Цивільним кодексом України   з 1 січня 2004 року (ст.344 ЦК).

          Отже, набувальна давність – це один із способів набуття права власності на майно.     

          Частина 1 статті 344 Цивільного кодексу України  передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито й безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном протягом 5 років, набуває права власності на це майно  (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

        Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.  Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається тільки за рішенням суду(ч. 4 ст. 344 ЦК України).

        Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнішньому володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

       У разі виникнення спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди для їх подальшого вирішення, враховують наступні умови:

      1.Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не

могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

      2.Володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна.

      3.Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

      Згідно частини 3 статті 344 Цивільного кодексу України, якщо особа заволоділа майном на підставі договору  з  його власником,  який  після закінчення  строку  договору не пред'явив  вимоги про  його  повернення,  вона  набуває  право  власності  за набувальною  давністю  на нерухоме майно через п'ятнадцять,  а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

      У пункті 8 Перехідних положень визначено, що правила   статті  344 Цивільного

Кодексу  України   про набувальну  давність поширюються також на випадки,  коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

      Суди мають виходити з того, що коли строк давнішнього володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

       Варто зазначити той факт, що до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном.

       Таким чином, давнішній володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог цивільного законодавства.

       Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

        Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

      Таким чином, особа, яка має намір набути право власності на майно за набувальною давністю, повинна звернутися до суду, з дотриманням вимог цивільного законодавства, за наявності доказів добросовісного володіння майном протягом встановленого строку.

 

 Для отримання правової допомоги можна звернутись до Миколаївського бюро правової допомоги, за телефоном:
+38 (04857) 2-20-00 та +38 (068) 258-79-93

       

???? Миколаївське бюро правової допомоги: смт. Миколаївка, вул. Незалежності, 71а, каб. 7.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103   #Безоплатна_правова_допомога#Миколаївське_бюро_правової_допомоги

 # #БПД

Календар новин

<< < Вересень 2020 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30